Модест Сосенко

Модест Сосенко (автопортрет)
Модест Сосенко (автопортрет)
Модест Сосенко біля Спаса

Модест Данилович Сосенко (23 квітня 1875, с. Пороги поблизу м. Богородчан (нині – Івано-Франківська обл.) – 4 лютого 1920, м. Львів) – український художник із багатогранним талантом. Народився, жив і працював на теренах західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії. Своєю професійною діяльністю доклався до відродження національного мистецтва на початку ХХ ст. Серед творчої спадщини митця живописні портрети, мініатюрні краєвиди, жанрові композиції, графічні твори, проте найважливіший його внесок в історію української культури – це праця в царині релігійного малярства, де він проявив себе як новатор. Модест Сосенко – автор яскравих розписів та іконостасів, виконаних упродовж 1901–1913 років для кільканадцяти храмів Галичини. Ці роботи засвідчили й утвердили своєрідний авторський модерний стиль, що синтезував візантійські традиції, західноєвропейські здобутки та багату національну орнаментику. На жаль, до наших днів збереглася тільки частина храмових праць М. Сосенка, бо церкви з розписами й іконами страждали і під час двох світових воєн, і в радянський період, і навіть у ХХІ столітті. Проте збережена спадщина художника є цінним складником загальнонаціональної культурної скарбниці.

«На основі старих українсько-візантійських традицій створив він свій власний «сосенківський» стиль, у якому потім розмалював церкви та іконостаси в Пужниках біля Товмача, Підберізцях коло Львова, Печеніжині, Славську […], Підкамені, Рикові, Золочеві, Більчі Золотому та ін.» (М. Голубець, 1936-1937 рр.)

Модест Сосенко був стипендіатом митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, а опісля підтримував близькі стосунки з Владикою впродовж цілого життя. Завдяки сприянню митрополита після закінчення Краківської школи образотворчих мистецтв художник продовжив професійну освіту в академіях Мюнхена та Парижа. Брав участь у першому паломництві греко-католиків до Святої землі. Був працівником Церковного (згодом і тепер – Національного) музею, реставрував пам’ятки іконопису, долучався до поповнення музейної колекції, виконував замальовки орнаментів давніх рукописів тощо. Екслібрис Церковного музею у Львові зі зображенням преподобного Нестора (Літописця) авторства М. Сосенка – перший зразок такого типу графічних творів в українському мистецтві ХХ ст. Музейна емблема-печатка (вже зі зміненою назвою інституції – Національний музей), автором якої теж був М. Сосенко, понад 100 років залишається досконалим мініатюрним графічним твором, зберігаючи закодовану у вигляді солярного символу пам’ять про засновника музею – Андрея графа на Шептичах Шептицького.

За заповітом Модеста Сосенка, вся його спадщина (живописні та графічні твори, підготовчі матеріали до монументальних робіт, епістолярій, світлини, бібліотека, особисті речі тощо) перейшла до Національного музею у Львові. Упродовж цілого ХХ і навіть уже у ХХІ ст. музейна колекція творів митця періодично поповнювалась, і нині її варто вважати унікальною.

Перелік монументальних храмових робіт Модеста Сосенка

1901 р.
Розпис cвятилища у церкві Св. Іллі в с. Яблуниці поблизу м. Ворохти (нині – Івано-Франківська обл.) (храм згорів у 1918 р.).
1901 р.
1906-1907 рр.
Розпис і окремі ікони до іконостаса в церкві Св. Параскеви у с. Пужниках поблизу м. Товмача (нині – м. Тлумач Івано-Франківської обл.) (храм не зберігся).
1906-1907 рр.
1907-1908 рр.
Розпис та іконостас (?) у церкві Архістратига Михаїла у смт Печеніжині неподалік від м. Коломиї (нині – Івано-Франківська обл.) (храм згорів у 1944 р.).
1907-1908 рр.
1907-1910 рр.
Поліхромія у храмі Архістратига Михаїла в с. Підберізцях (нині – Пустомитівський район Львівської обл.) (збереглась, одначе потребує нагальної фахової реставрації).
1907-1910 рр.
1907-1911 рр.
Іконостас у церкві Св. Онуфрія у м. Львові (зберігся).
1907-1911 рр.
1909-1910 рр.
Іконостас та окремі ікони в церкві Пресвятої Трійці у м. Дрогобичі (нині – Катедральний собор Пресвятої Трійці м. Дрогобича Львівської обл.) (зберігся).
1909-1910 рр.
1909-1911 рр.
Розписи й іконостас у церкві Успення Пресвятої Богородиці в м. Славському (нині – Львівська обл.) (розписи знищено 2019 р.; ікони – під аматорським записом кінця 1970-х рр., частина цих пам’яток на реставрації).
1909-1911 рр.
1911 р.
Розписи й іконостас (?) у церкві Св. Миколая в с. Конюшках (нині – Рогатинський район Івано-Франківської обл.) (храм згорів у 1944 р.).
1911 р.
1911 р. (?)
Розписи й іконостас (?) у церкві Собору Пресвятої Богородиці в с. Підкамені (нині – Рогатинський район Івано-Франківської обл.) (1990 р. розписи було перемальовано, а 2003 р. інтер’єр повністю знищено під час пожежі).
1911 р. (?)
1912 р.
Розписи й окремі ікони в церкві Архістратига Михаїла у с. Більчому-Золотому (нині – Борщівський район Тернопільської обл.) (1944 р. церква постраждала від бомбардування, в радянський час розписи було пошкоджено без шансів на відновлення, доля ікон невідома).
1912 р.
1911-1913 рр.
Розписи, іконостас, бічні вівтарі в церкві Воскресіння Господнього у с. Рикові (нині – с. Поляни Золочівського району Львівської обл.) (збереглися, проте розписи потребують фахової реставрації, розпочато першочергові консерваційні заходи).
1911-1913 рр.
1911-1913 рр.
Розписи й ікони для іконостаса церкви Св. Миколая у м. Золочеві (нині – Львівська обл.) (авторські розписи після серйозних пошкоджень реставровано наприкінці 1990-х рр.).
1911-1913 рр.