Храм Воскресіння Господнього у Полянах (до 1946 року – с. Риків) – єдиний приклад творчості М. Сосенка як монументаліста, де збереглися розписи, іконостас і бічні вівтарі його пензля. Це – унікальний зразок митцевої поліхромії в дерев’яній церкві, а допомагали майстрові Юліан Буцманюк та Ірина Величковська. Розпис покриває лише верхню центральну частину внутрішнього простору та слугує ідейним і змістовим доповненням до іконостаса. Складно визначити, коли саме М. Сосенко розписував церкву в Рикові, – ймовірно, розпис виконано одночасно з іконами, а їх авторське датування охоплює 1911–1913 роки. Будуючи композицію поліхромії, художник зважив на особливості дерев’яної архітектури. Дотримуючись напрацьованої раніше схеми вирішення купола, митець уніс зміни в деталях. Складними плетінчастими орнаментальними променями, що відходять від розети в центрі, він сформував своєрідні поля, в яких зобразив чотирьох ангелів у русі. Їхні постаті виходять за межі граней перекриття й у поєднанні з горизонтальними елементами орнаменту променів роблять завершення візуально ширшим і нижчим. Але таке свідоме «руйнування» архітектурної конструкції допомогло М. Сосенкові здійснити цікавий перехід до поліхромії восьмигранного барабана з вікнами, у простінках між якими він намалював півпостаті євангелістів. В обрамленні образів художник відштовхувався від форми вікон, а на тлі образів розвинув підглянутий у сакральному мистецтві християнського Сходу та Заходу орнамент, що нагадує луску, використавши його як імітацію мозаїки (такий прийом він уже застосовував у Славському). У центрі трапецієподібних площин залому закомпоновано символи євангелістів, а смугою нижче, в медальйонах, зображено Моління в оточенні двох ангелів зі сурмами: над вівтарем – Христос, ліворуч – Богородиця, праворуч – Іван Предтеча, навпроти – архангел Гавриїл. Так М. Сосенко доповнив низький іконостас, що складається лише з намісного та пророчого рядів, останній із яких має нетрадиційне розташування.
Колористика розписів надзвичайно смілива та вишукана. При перевазі зеленкаво-синіх барв їх поєднання з охристо-брунатними відтінками формує органічну підкреслено декоративну цілість і звучить небуденно й урочисто.
У правому вівтарі – храмова ікона «Воскресіння Господнє», в лівому – «Покров Пресвятої Богородиці», що за композицією повторює однойменну ікону, яку М. Сосенко намалював для першого єпископа УГКЦ в Канаді Никити Будки.