Модест Сосенко
Модест Данилович Сосенко (23 квітня 1875, с. Пороги поблизу м. Богородчан (нині – Івано-Франківська обл.) – 4 лютого 1920, м. Львів) – український художник із багатогранним талантом. Народився, жив і працював на теренах західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії. Своєю професійною діяльністю доклався до відродження національного мистецтва на початку ХХ ст. Серед творчої спадщини митця живописні портрети, мініатюрні краєвиди, жанрові композиції, графічні твори, проте найважливіший його внесок в історію української культури – це праця в царині релігійного малярства, де він проявив себе як новатор. Модест Сосенко – автор яскравих розписів та іконостасів, виконаних упродовж 1901–1913 років для кільканадцяти храмів Галичини. Ці роботи засвідчили й утвердили своєрідний авторський модерний стиль, що синтезував візантійські традиції, західноєвропейські здобутки та багату національну орнаментику. На жаль, до наших днів збереглася тільки частина храмових праць М. Сосенка, бо церкви з розписами й іконами страждали і під час двох світових воєн, і в радянський період, і навіть у ХХІ столітті. Проте збережена спадщина художника є цінним складником загальнонаціональної культурної скарбниці.
Модест Сосенко був стипендіатом митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, а опісля підтримував близькі стосунки з Владикою впродовж цілого життя. Завдяки сприянню митрополита після закінчення Краківської школи образотворчих мистецтв художник продовжив професійну освіту в академіях Мюнхена та Парижа. Брав участь у першому паломництві греко-католиків до Святої землі. Був працівником Церковного (згодом і тепер – Національного) музею, реставрував пам’ятки іконопису, долучався до поповнення музейної колекції, виконував замальовки орнаментів давніх рукописів тощо. Екслібрис Церковного музею у Львові зі зображенням преподобного Нестора (Літописця) авторства М. Сосенка – перший зразок такого типу графічних творів в українському мистецтві ХХ ст. Музейна емблема-печатка (вже зі зміненою назвою інституції – Національний музей), автором якої теж був М. Сосенко, понад 100 років залишається досконалим мініатюрним графічним твором, зберігаючи закодовану у вигляді солярного символу пам’ять про засновника музею – Андрея графа на Шептичах Шептицького.
За заповітом Модеста Сосенка, вся його спадщина (живописні та графічні твори, підготовчі матеріали до монументальних робіт, епістолярій, світлини, бібліотека, особисті речі тощо) перейшла до Національного музею у Львові. Упродовж цілого ХХ і навіть уже у ХХІ ст. музейна колекція творів митця періодично поповнювалась, і нині її варто вважати унікальною.